ЛИХОВІ́СНО. Присл. до лихові́сний. У нього лиховісно блиснули очі (Збан., Сеспель, 1961, 298); Бовталась лиховісно вода від безугавного плавання потопельників (Козл., Мандрівники, 1946, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 497.