ЛИХВАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Бути лихварем. — Та невже ж він лихварює? — Так, потай і під величезні проценти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 496.