ЛИХА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Нестримно, нерозсудливо сміливий. Почуваємо ми себе справді чудово, на лихацьку їзду водія не скаржимось (Гончар, Маша.., 1959, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 495.