ЛИСУ́Н¹, а́, ч., розм. Людина з лисиною. Проти Арсена сидів згаданий вище лисун в окулярах (Дмит., Розлука, 1957, 80).

ЛИСУ́Н², а́, ч., зоол. Те саме, що Гренла́ндський тюле́нь (див. тюле́нь). Дорослі екземпляри [гренландського тюленя] (лисуни) досягають майже 2 метрів (Наука.., 2, 1958, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 493.

Лису́н, на́, м. Плѣшивецъ. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 363.