ЛИСТОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до лист¹. На випаровування води листовою поверхнею дерев витрачається велика кількість тепла (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 290); // Вигот. із листя. Листову землю одержують з листяного перегною, який заготовляють протягом літа в дубовому або кленовому лісі (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 32).

ЛИСТОВИ́Й², а, е.

1. Прикм. до лист² 1. Тонке листове залізо і жерсть ріжуть спеціальними ножицями (Монтаж і ремонт.., 1956, 65); // спец. Признач. для виготовлення листа.

∆ Листови́й стан — система машин або машина (прокатний стан), де виробляють (прокатують) листи. Проект листового стана вони [конструктори] розробили на рік раніше, ніж передбачалося (Ком. Укр., 1, 1961, 36).

2. рідко. Признач. для писання листа (див. лист² 2). Доктор.. сів до столу, витягнув листовий папір і забрався до писанняs (Кобр., Вибр., 1954, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 492.

I. Листо́вий, а, е. Относящійся къ листу растенія, похожій на листъ растенія. У мого коня золота грива, шовковий хвостик, очі тернові, очі тернові, вушка листові. Чуб. III. 285.

II. Листови́й, а́, е́ Письмовный, письменный. листова пошта. Письменная почта. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 362.