ЛИ́СТИК¹, а, ч. Зменш. до лист¹. * У порівн. Зевес моргнув, як кріль усами, Олимп, мов листик, затрусивсь (Котл., І, 1952, 242).

ЛИСТИК², а, ч. Зменш до лист². Моїх книжок нехитрі листики не йшли на форуми і виставки (Бичко, Простота, 1963, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 492.

Ли́стик, ка, м. Ум. отъ лист.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 362.