ЛИСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Перегортати (сторінки книги, зошита і т. ін.). Анна, спершись ліктями на стіл, листає якусь книгу (Кол., На фронті.,. 1959, 129); Федора Михайлівна тремтячою рукою почала листата ноти (Панч, В дорозі, 1959, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 491.