Про УКРЛІТ.ORG

лисичити

ЛИСИ́ЧИТИ, чу, чеш, недок., розм. Бути лисицею (у 2 знач.). [Приблуда:] Як тілько хто почне передо мною лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (Кроп., І, 1958, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 490.

вгору