ЛИ́ПЕНЬ, пня, ч. Сьомий місяць календарного року; другий місяць літа. Я міг би приїхати [в Криворівню] в липні, не раніше (Коцюб., III, 1956, 393); При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень (Фіз. геогр., 5, 1956, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 488.

Ли́пень, пня, м. = Липець 1. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 360.

ли́пень = ли́пець — сьомий мі­сяць календарного року; у народі його називають стра́дник, ко́сень, дощови́к, громови́к; другий місяць літа; за цим місяцем угадували на­перед погоду, — «яка погода у лип­ні, така буде й у січні»; якщо лип­невий молодик, мов той човник, — то пірнає у хмари, то виринає (пop. yT. Шевченка: «А блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав»), — буде місяць збирання щедрого врожаю, пора хліборобського щас­тя: «У липні на дворі пусто, зате на полі густо»; місяць називали вер­шиною літа; це пора тепла, тому кажуть: «У липні хоч роздінься, а в грудні тепло одінься»; про липень складено дитячу загадку: «Сонце пече, липа цвіте, день одбуває — коли це буває?»; найкраща пора для бджіл; місяць громових свят. Чого липень і серпень не доварить, того і вересень не досмажить (при­казка); Липень не тільки полудень літа, але й року (приповідка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 333-334.