ЛИП’Я́НКА, и, ж. Те саме, що ли́півка. Із сцільників в лип’янку мед сочить (Бор., Тв., 1957, 58); Баба топить піч, варить, смажить, пече. Викопала і заповітну лип’янку з медом (Коп., Вибр., 1948, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 489.

Лип’я́нка, ки, ж. Порода грибовъ. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 360.