ЛИМАРЕ́НКО, а, ч., розм. Син лимаря. У перетику ходила По опеньки, Лимаренка полюбила Молоденька (Шевч., II, 1953, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 485.

Лимаре́нко, ка, м. Сынъ шорника. У перетику ходила по опеньки, лимаренка полюбила молоденька. Шевч. 540.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 359.