ЛИ́МАР, я, ч. Майстер, який виготовляє ремінну збрую. Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 44); Дуже важливе значення має також підготовка і перепідготовка лимарів, ковалів та колісників, бо щороку.. доводиться провадити ремонт возів, саней, збруї тощо (Колг. село, 28.І 1955, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 485.