ЛИ́КУВАТИЙ, а, е. Схожий на лико певними якостями (звичайно жорсткістю волокон). Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 485.

Ли́куватий, а, е.

1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. Волч. у.

2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка. Волч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 358.