ЛИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з ким, розм. Заводити знайомство, дружбу; товаришувати (з негативним відтінком). Він був старий коновод і не любив лигатися з звичайними міськими злодіячками, що жили з дрібної крадіжки (Гр., II, 1963, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 483.

Лига́тися, га́юся, єшся, гл. Сходиться съ кѣмъ, связываться съ кѣмъ; соединяться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 357.