ЛИ́БАТИ, аю, аєш, недок., перех., зах., іст. Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом. Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то тота ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки. Тото називається "либати" (Фр., VIII, 1952, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 482.

Ли́бати, баю, єш, гл.

1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. Уман. у.

2) Пастись по росистой травѣ.

3) Либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче.

4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 357.