ЛЖА, лжі, ж., заст. Неправда, брехня. [Єпіскоп:] Свят, свят, господь! Замовкни, ду́ше лжі! Він одержимий (Л. Укр., ІІ, 1951, 499); — Лжа! Брехня! — і молоденька господиня, мов на гарачому спіймана, затупотіла бистрими ніжками (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 481.