ЛЕ́СТКА, и, ж., діал. Лестощі. Лестки горшей [гірше] отрутизни (Номис, 1864, № 3073); Знай носа підійма Майор.. Ані вблагать його, ні лестками не знадить! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 266).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 479.

Ле́стка, ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Ном. № 3072. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб’ються у них лестками. Берд. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 356.