ЛЕС, у, ч. Грунтоутворююча гірська осадочна порода сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору. В лесах Приазов’я виявлені лише поодинокі черепашки наземних молюсків (Геол. Укр., 1959, 360); Порох з-під ніг брав [Саїд] і, перетираючи в міцних долонях, запевняв професора, — Це дійсно лес, нанесений водою з гір (Ле, Міжгір’я, 1953, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 478.