ЛЕПЕХУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Схожий на лепеху. Ой густий очерет да й лепехуватий (Чуб., V, 1874, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 478.
лепехуватий
-
а
-
б
-
в
-
г
-
ґ
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
і
-
ї
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
Лепе́хуватий, а, е.
1) = Лемішкуватий.
2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий. Чуб. V. 176.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 355.