ЛЕ́ННИК, а, ч., іст. Володар лену — васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов’язки по відношенню до свого володаря.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 477.