ЛЕ́МА, и, ж. Допоміжна теорема, необхідна для доказу іншої. Лемою називається допоміжна теорема, з допомогою якої доводиться наступна теорема (Геом., І, 1956, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 475.