ЛЕЛІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лелі́тка. * У порівн. Дрібнесенькі світляні блиски грали як леліточки по темній бронзовій правій щоці (Л. Укр., III, 1952, 713).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 474.