ЛЕЛЕЧА́, а́ти, с. Пташа лелеки. * У порівн. Були вони [діти] різні на зріст, від трилітніх пузирів до довгоногих, мов ті лелечата, десятиліток (Собко, Звич. життя, 1957, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 474.