ЛЕКТРИ́СА, и, ж., заст. 1. Жін. до ле́ктор.

2. Жінка, обов’язком якої є читання вголос кому-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 473.