ЛЕКСИКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Набуття певними несамостійними формами самостійного лексичного значення. Лексикалізація цих форм [вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників], тобто набуття ними самостійного лексичного значення.., вимагає розгляду їх у словотворі (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 473.