Про УКРЛІТ.ORG

ледь-ледь

ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ, присл. Те саме, що ле́две-ле́две. Кав’ярня притулилась до горба. Від неї в’ються вулички гористі, В які ледь-ледь просунеться гарба (Воронько, Тепло.., 1959,174); Втримався [Бачура], боне хотів розладнувати відносин з обласним начальством водного господарства, яке ледь-ледь нормалізувалося після сьогоднішньої купелі на греблі (Чаб., Тече вода.., 1961, 172); Ледь-ледь вітер повіє (Черемш., Тв., 1960, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 468.

вгору