ЛЕДАЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Те саме, що ледачі́ти. Так же і розсуди: який батько покине .. діток, щоб без науки ледащіли? (Кв.-Осн., II, 1956, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 467.

Леда́щі́ти, щію, єш, гл. Разлѣниваться, портиться, дѣлаться негодяемъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 352.