ЛЕ́ГІТНИЙ, а, е. Легкий, приємний (про вітер). Легітний вітер.. розносив пісню вздовж вулиці (Кучер, Пов. і опов., 1949, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 461.