ЛЕГКОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е. Який легко займається. Облицювання печей листовою сталлю обов’язкове в приміщеннях, де в повітрі можуть бути легкозаймисті гази (Довідник сіль. будівельника, 1956, 456).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 465.