Легкоду́шник, ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники… се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам. Шух. І. 143.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 351.