ЛЕГКОВА́ГИЙ, а, е.

1. Невеликої або меншої, ніж треба, ваги. Запроваджуються брикетування залізної руди і стружки, пакетування легковагого лому (Наука.., 5, 1956, 6); Дуже пошкоджені рослини в’януть і засихають або ж відстають у рості і дають щупле й легковаге зерно (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 104).

2. рідко. Те саме, що легкова́жний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 464.