Про УКРЛІТ.ORG

легкий

ЛЕГКИ́Й, а́, е́.

1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза,— що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (Г.-Арт., Байки.., 1958, 53); Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (Гончар, Дорога.., 1953, 3); * Образно. О життя! Я злився піснею а тобою, лиш тобою може моя пісня жить і летіть над гаєм хмаркою легкою (Сос., Близька далина, 1960, 83); // Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). — Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима — беруть на себе м’якенькі оксамити (Вовчок, І, 1955, 380); Легка чадра на плечі і червоні капці доповняли її туалету (Коцюб., І, 1955, 290); // Який погано, мало гріє; нетеплий. Входить Ольга. В руках у неї невеличкий чемоданчик і легкий жакет (Коч., II, 1956, 314); Огей.. побачив перед собою засмалене обличчя жінки в короткій робітничій курточці, темній коротенькій спідничці і не по теплу легких сандаліях (Досв., Вибр., 1959, 374); // Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т.ін.). Там, на тій кручі, і досі височить легка, ажурна альтанка (Дмит., Обпалені.., 1962, 15); Легка колонада підтримувала покрівлю (Ле, Міжгір’я, 1953, 14); // Який не обтяжує шлунка, добре перетравлюється, невеликий за кількістю (про їжу, обід і т. ін.). Незабаром, по легкому й короткому сніданку, рушили в похід (Ільч., Серце жде, 1939, 81); // спец. Який має відносно невелику питому вагу. Учитель повинен також розповісти про поділ промислових металів на чорні і кольорові, а сплавів — на легкі і важкі (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 37).

Легке́ пові́тря, розм.— чисте, свіже повітря, яким вільно дихати, їй зробилося весело: вона завважила, що сьогодні було і гаряче і разом з тим легке повітря (Л. Укр., III, 1952, 660); Я відчув би її [Батьківщину] навіть по цьому легкому весняному повітрю, що тече на мене звідти, мов з високих вічно чистих гір (Гончар, III, 1959, 339); Легки́й грунт; Грунт легко́го скла́ду— піщаний або супіщаний грунт. Бульби, вирощені на легких грунтах, містять значно більшу кількість цих елементів [попелу і калію] (Картопля, 1957, 26); На Поліссі переважають кислі.. грунти легкого механічного складу (Колг. Укр., 9, 1956, 22).

∆ Легка́ атле́тика див. атле́тика; Легка́ індустрі́я — сукупність галузей промисловості, що виробляє переважно предмети широкого вжитку.

◊ З легки́ми рука́ми — без вантажу, без ноші. — Давай пристанемо кудись до села і звільнимо свої руки, підемо далі з легкими руками (Ю. Янов., І, 1954, 283); З легки́м се́рцем; З легко́ю душе́ю — без тривоги, болю, жалю. Не з легким серцем ішов Каргат до Русевича (Шовк., Інженери, 1948, 240); Пашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по "живих мішенях" (Коз., Гарячі руки, 1960, 11); З легки́м че́ревом — не попоївши; надголодь. Як лірик ти, то знай, що з черевом легким літати легше в високості (Сам., І, 1958, 184); З легко́ї руки́ чиєї — про чиє-небудь звичайно вдале починання. Старі баби ойкають, головами хитають, дивлячись на Марійчину роботу, бо з її легкої руки всі наші дівчата повбиралися по міському фасону (Мур., Бук. повість, 1959, 140); Легка́ рука́ чия, у кого — комусь що-небудь добре вдається. Хто ж скув той меч замовний?.. І народ, надії повний. Знов звернувсь до юнака: — По тобі, ковалю, справа, бо легка твоя рука! (Забіла, Малим.., 1958, 32); Легки́й на гро́ші — про того, кому дістаються гроші без важкої праці. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (Довж., І, 1958, 463).

2. Плавний, граціозний (про ходу, рухи і т. ін.). Здавалося, що вона не йшла, а неначе точилася, така дрібна й легка була у неї похода (Л. Укр., III, 1952, 712); Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (Коцюб., І, 1955, 338); От дорогами-шляхами, невідомими стежками йде красуня молода, і легка її хода (Забіла, Одна сім’я, 1950, 137); * Образно. Темніша небо…— і небавом В садочок зірка дорога Увійде легкою ходою… (Стар., Поет. тв., 1958, 25); // Стрункий, здатний швидко й плавно рухатися (про людину, живу істоту, постать). Легка, граціозна постать дівчини вирізувалася пластична над водою (Коб., III, 1956, 254); Полетів турчин легкими кіньми на козаків (Вовчок, І, 1955, 333); Заходить Лена, як сніжинка біла, нечутна йде, струнка вона й легка (Гонч., Вибр., 1959, 376).

3. Приступний для розуміння, простий для засвоєння. Легка задачка; // Який не являє собою складності, не викликає напруження при виконанні; нескладний. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Л. Укр., III, 1952, 664); Вербівці стали на роботу в сахарні. Ця робота була для них легша од роботи на полі, але зате нудніша (Н.-Лев., II, 1956, 209); — Скинути їх [куркулів], переобрати комітет. Трудна це справа..— Не легка,— згодився господар (Головко, II, 1957, 497); // Який дістається без напруження, великої, важкої праці, зусиль. Легкий заробіток Вам на всіх дорогах (Граб., І, 1959, 138); Обіцянками легких завоювань принадила їх [греків] і погнала на Вкраїну Антанта (Гончар, II, 1959, 64); // Нічим не ускладнений, без труднощів і клопоту. — Кажуть, що льотчики та підводники рано лисіють, не від легкого то, певне, життя (Гончар, Тронка, 1963, 12); Перехрестила [баба Секлета].. — Хай тобі легка путь постелеться (Ю. Янов., І, 1954, 71); [Костомаров:] Х-ху! Стомився як… Ну просто ж сил немає! Цей вечір, мені здається, буде не із легких. Гостей багато! (Тич., І, 1957, 289); * Образно. Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (Рильський, І, 1960, 315).

◊ Легки́й хліб; Легкі́ хліба́ див. хліб.

4. Який має жартівливий, пустотливий характер; протилежне серйозний. Не легка веселість грала в Панасовім серці, а давня мужича зненависть, що знайшла своє слово (Коцюб., II, 1955, 45); Дівчатам далеко було легше і сміятись, і стрічати місячні ночі з Юрієм Дзвонарем, хоч той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (Стельмах, Хліб.., 1959, 128); — Звичайно, коли б тут закрутився якийсь легкий роман, то мені було б прикро за Юрія (Гончар, III, 1959, 336); // Просто, зрозуміло побудований. Це такі легкі, ніжні вірші ["Зів’яле листя" І. Франка] (Коцюб., III, 1956, 41); Журнал явно віддавав перевагу простому сатиричному віршеві, легкій байці перед напищеною, заквітчаною словесними орнаментами одою (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 29); // Який має розважальний характер. Вони підходили до ресторану "Рив’єра". Назустріч їм лилися солодкі звуки легкої музики (Дмит., Розлука, 1957, 155); // Не обтяжений переживаннями, роздумами (про настрій, самопочуття). Чи згадаєш ти в нових краях Поржавілий і старосвітський дах, Де огнище твоє колись палало? І чи промовиш з почуттям легким: Там цілиною йдуть леміш і рало (Зеров, Вибр., 1966, 27).

◊ Легки́й на сло́во — який любить багато говорити; говіркий. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (Гончар, Тронка, 1963, 131).

5. Не дуже сильний, ледве помітний, незначний (силою, розмірами, ступенем вияву). Бурлаки почули легкий шелест в оситнягу недалеко од багаття: щось ішло і прямувало до їх (Н.-Лев., II, 1956, 216); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 95); Он, бач, насосні затаїлась білка, Он слід легкий: то перебіг русак! (Рильський, III, 1961, 207); Вона ні сердилася, ні дивувалася. Легка посмішка ледь-ледь світилася на її губах (Сенч., На Бат. горі, 1960, 23); // Несуворий (про покарання). Це був молодий дезертир.., що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи мізерно легкі покарання за свої злочини (Довж., І, 1958, 297); // Неміцний, неглибокий (про сон, дрімоту і т. ін.). Чув він крізь легкий сон, що якась дівчина співав тонким голосом пісню (Н.-Лев., II, 1956, 169); // Незагрозливий, швидко, без ускладнень виліковний (про рану, хворобу і т. ін.). Дівчині обмито рану, що показалася зовсім легкою (Фр., VI, 1951, 164); Куля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (Руд., Остання шабля, 1959, 201); Людям з легкими катарами шлунка [мінеральна] вода помагає (Н.-Лев., II, 1956, 394); Кожен кашель, навіть дуже легкий, викликав докори в необережності… (Коцюб., І, 1955, 329).

6. Не обтяжений великою кількістю знарядь, деталей і т. ін.; рухливий, маневрений (у 2 знач.). На легких і важких літаках стоять прилади і апарати, що дають можливість розв’язувати бойові завдання вдень і вночі (Рад. Укр., 11.VII 1961, 2); Полковник поставив легку охорону біля лісу (Ле, Наливайко, 1957, 56); // 3 невеликою силою дії. Залежно від їх сили слонів і коней прийнято називати "легкими фігурами", а тури і ферзі — "важкими фігурами" (Перша книга шахіста, 1952, 46).

∆ Легка́ кавале́рія див. кавале́рія.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 461.

Легкий, а́, е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Ном. № 351. Хліб глевкий, на зуби легкий. Ном. № 12288. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Рудч. Ск. І. 7., Ум. Леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Чуб. V. 976. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 350.

вгору