ЛЕГЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до леге́нький. Десь взялася легесенька сніжинка, крутнулась перед очима і лягла на пересохлих губах холодною краплиною (Кол., На фронті.., 1959, 167); Все то позбігали, повиходжували легесенькі ніжечки дівочі (Вовчок, І, 1955, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 461.