ЛЕБІ́ДЧИЦЯ, і, ж. Жін. до лебі́дчик. Лебідчиця.. уважно стежить за кожним рухом бригадира (Рад. Укр., 11.XII 1960, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 458.