ЛАФЕ́Т, а, ч.

1. військ. Станок, на якому закріплюється ствол гармати. В сучасній артилерії при відбої відкочується тільки ствол гармати, а лафет лишається на місці (Курс фізики. І, 1957, 136); Соса сидів на лафеті гармати і, поклавши книжку на затвор, читав (Ю. Янов., І, 1958, 155).

2. спец. Станок, на якому закріплюються частини агрегату, механізму і т. ін. Бригади мають три комбайни, .. жатки, лафети, плуги, культиватори.. і багато інших причіпних і навісних машин (Колг. Укр., 4, 1958, 7); По рейках на землі під’їхала "сороконіжка" — спеціальний вагон-лафет для перевозки важких деталей (Собко, Біле полум’я, 1952, 304).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 455.