ЛА́ТНИК, а, ч. Середньовічний воїн, одягнений у лати. Тепер в кутку одного із залів [Оружейної палати] можна побачити групу лицарів — латників. У нових залах муаею вони стоятимуть парадним строєм (Рад. Укр., 7.VII 1965, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 455.