ЛАСУ́ХА, и, ж. Те саме, що ласу́нка. Тася тягла Раїсу до себе, і та мусила йти до кухні, щоб зготувать для маленької ласухи яку легумінку (Коцюб., І, 1955, 320); Задля тої ласухи жадання тіла часом були невглибно дужчими від поривів душі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 456).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 453.