ЛАСТІВ’Я́, я́ти, с.
1. Те саме, що ластовеня́ 1. Ліплять гнізда ластівки. Ластівки-будівники., Подивіться, скільки хат Для майбутніх ластів’ят! (Бойко, Ростіть.., 1959, 20).
2. перен., розм.Ласкаве звертання до дитини або дівчини. — Гарні, любі діточки … а гостинчика немає, ластів’ята,— не купила (Вас., І, 1959, 125); Харитон Макарович доброзичливо поглянув на дівчаток. — Ах ви ластів’ята!.. (Мокр., Острів.., 1961, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 452.