ЛАСТОВИ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до ластови́ння. — А скільки в тебе ластовиннячка на носі! — протягнув Денис, розглядаючи Настусине личко (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 452.