ЛАНТУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. до ла́нтух 1, 2. — Друзі мої! Якби ви могли мені допомогти, я б вам дав усі три лантушки [із зерном], ви б посіяли їх на трьох ділянках (Ів., Вел. очі, 1956, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 445.