Ланове, во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла. Шевч.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 343.

ланове́ — у феодальному селі — подать з орної землі; походить від старого податку від лану, який платили селяни, міщани та шлях­та, інколи дідичі, а з часом лише панські селяни. Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 328.