ЛА́НДИ, ланд, мн. Неродючі прибережні піщані рівнини на південному заході Франції, на берегах Біскайської затоки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 444.