ЛАЙНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Однокр. до ла́ятися. Чоловіки хором: — Кажеш, землеміри вже наїхали? — Да, плани вже складають. — Диво! А в нас…— хтось лайнувся зло і сплюнув (Головко, П, 1957, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 438.