ЛАЗО́К, зка́, ч. Зменш.-пестл. до лаз¹. — Ось уже й ріка недалеко. Ще лише через вориння перескочити, потім невеличкий лазок (Фр., IV, 1950, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 437.

Лазок, зка, м.

1) Грузило металлическое на сѣтяхъ. Лебед. у.

2) Ум. отъ лаз.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 341.