ЛАГОМИ́НИ, ми́н, мн. (одн. лагоми́на, и, ж.), розм. Те саме, що ла́сощі. Везли [Латинці] з собою лагомини, оливу, мило, риж, маслини (Котл., І, 1952, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 432.