ЛАБІРИ́НТОВИЙ, а, е.

1. Стос. до лабіринту (у 1, 2, 4 знач.). Лабіринтові переходи; // Схожий на лабіринт (у 1, 2 знач.). Лабіринтові органи дихання.

2. у знач. ім. лабіри́нтові, вих, мн. Підряд риб ряду оку неподібних, які мають особливий орган дихання атмосферним повітрям.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 428.