КІ́ТНА, ної, ж. Яка перебуває в тому стані, коли в її організмі розвивається зародок (про вівцю, козу і т. ін.). — Нашій теличці уже шостий місяць, а вівця кітна (Гончар, І, 1954, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 171.