КІ́РХА, и, ж. Лютеранська церква. Кірхи німецькі угору Звели, мов багнети, шпилі (Дмит., Вітчизна, 1948, 143); — А он кірха вдалині бовваніє… (Гончар, III, 1959, 442).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 169.