КІ́ПОТЬ, птю, ч. Те саме, що кі́птя́ва. — Отут має бути й ваша квартира,— мовив він, засвітивши.. каганчик, чорний од кіптю (Вас., II, 1959, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 168.