КІНОКАРТИ́НА, и, ж. Те саме, що кінофі́льм. Ідучи з школи, хлопці умовилися разом вчити уроки.., а ввечері йти в клуб дивитися нову кінокартину (Коп., Подарунок, 1956, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 165.